Нещодавно прийнятий закон "Про внесення змін до деяких законів України про доступ до публічної інформації у вигляді відкритих даних" сприятиме більшій прозорості й ефективності та стимулюватиме запуск підприємницького духу. Створення середовища відкритих даних в Україні надасть додаткові можливості для демократичного контролю над владою, боротьби з корупцією, добре інформованої участі громадян у прийнятті рішень, а також розширення і підвищення якості послуг. Включення принципів і понять відкритих даних у законодавство щодо доступу до інформації є не випадковим рішенням; відкриті дані, в кінцевому рахунку, піднімають свободу доступу до інформації на абсолютно новий, цифровий рівень великих обсягів даних, які можуть і повинні бути проаналізовані за допомогою комп'ютерів.

Закон, зокрема, встановлює, що розпорядники інформації повинні надавати публічну інформацію в формі відкритих даних не тільки за запитом (як, наприклад, в недавньому випадку, коли Міністерство економіки опублікувало інформацію про всі українські закупівельні процедури за останні декілька років), а й публікувати і регулярно оновлювати її на єдиному національному порталі відкритих даних (прототип запущений SocialBoost у 2014 році на data.gov.ua) і на своїх веб-сайтах. Відкриті дані, відповідно до всесвітньо прийнятого визначення "Open Definition", будуть доступні для подальшого вільного використання та розповсюдження. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату та структури таких наборів даних та періодичність їх оновлення будуть визначені Кабінетом Міністрів України протягом найближчих трьох місяців.

З відкриттям наборів даних, згідно нового законодавства, вигоди для національної економіки можуть матеріалізуватися, коли згенерується додана вартість до програмного забезпечення і послуг, заснованих на відкритих даних. За оцінками Варшавського Інституту економічних досліджень, великі та відкриті дані можуть згенерувати до 206 млрд. євро ВВП в країнах ЄС-28 до 2020 року, якщо поточні тенденції збережуться. Таким чином, стимулювання попиту на відкриті дані серед ІТ-спеціалістів та соціальних новаторів буде критично важливим для сприяння розвитку соціально-значущих послуг та програм для вирішення критичних проблем в галузі розвитку, в той час як потенційні інвестори отримають нову бізнес-нішу та широкий спектр можливостей.

"Революція гідності взимку 2013-14 рр. продемонстрували величезний попит на відкритість, підзвітність та прозорість влади на всіх рівнях. Ця вимога разом із задекларованою політичною волею до відкриття системи урядування, висловленою Президентом, Парламентом та Кабінетом Міністрів, відкрила справжнє вікно можливостей для стимулювання перших кроків до відкриття урядових даних у системний спосіб та у відповідності до міжнародних стандартів", - відзначає Ініта Пауловіча, заступник Постійного представника ПРООН в Україні.

Перекликаючись з проєвропейським спрямуванням України, рух за відкриті дані відповідає Директиві 2013/37/ЄС про повторне використання інформації громадського сектору, яка вводить право на повторне використання інформації та пропонує державам-членам зробити більше документів доступними в машинозчитуваному і відкритому форматах. Поняття відкритих даних також відображене в коаліційній угоді Верховної Ради України 2014 р. у розділі про електронне врядування, а також у Програмі Кабінету Міністрів України в розділі "Нова політика державного управління: дебюрократизація, децентралізація, дерегуляція та відповідальність". Останнє, але не менш важливе, відкриті дані є частиною Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", затвердженої Указом Президента №5/2015.

Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй відреагувала на зростаючий апетит до більшої прозорості і цифрової відкритості урядування в Україні, впроваджуючи відкриті дані у країні. Протягом 2014-15 рр. ПРООН, працюючи пліч-о-пліч з громадськими та урядовими експертами, провела громадські консультації та круглі столи щодо запуску відкритих даних в Україні, підтримала Першу міжнародну конференцію з відкритих даних в Україні, розробила концепцію проекту відповідного закону, і працювала у тісному співробітництві з Національним агентством з електронного урядування та Адміністрацією Президента, щоб прийти до узгодженого бачення у вигляді законопроекту.

Підтримана ПРООН ініціатива з підготовки законопроекту також стала одним із знакових продуктів групи з електронного управління "Реанімаційного Пакету Реформ", зрештою підхоплена Адміністрацією Президента в рамках законодавчого пакету "Цифрова Україна", що був представлений на розгляд парламенту і остаточно прийнятий як закон.

У той же час, як і у випадку будь-якої іншої законодавчої ініціативи, сам закон є лише початком. Безпосередні наступні кроки в цій області включають розробку технічних регламентів, що визначають комп'ютерні формати і процедури публікації відкритих даних, а також визначення пріоритетних наборів даних, що повинні бути відкритими (наприклад, статистичні дані про злочинність і безпеку, систему освіти і рейтинги, рівні забруднення і споживання енергії, а також рівень статків і здоров'я).

У той час як загальна основа для публікації відкритих даних пропонується відповідно до Хартії відкритих даних Великої вісімки, досвід і пропозиції зарубіжних країн повинні бути ретельно проаналізовані та обговорені до реплікації на українській землі. У той же час, співпраця над законом продемонструвала політичну волю і визнання важливості цієї теми для сучасної держави. З багатьма кроками ще попереду в цій подорожі, перші вже були зроблені.