Революція Гідності взимку 2013-2014 продемонструвала величезний попит людей на відкритість, підзвітність та прозорість влади на всіх рівнях. Цей попит разом із задекларованою політичною волею до відкриття системи урядування, висловленою Президентом, Парламентом та Кабінетом Міністрів, відкрив справжнє вікно можливостей щодо стимулювання перших кроків до відкриття урядових даних у системний спосіб та у відповідності до міжнародних стандартів, сказала Ініта Пауловіча, заступник Постійного Представника ПРООН в Україні, у своєму вітальному слові до учасників конференції.

 

Минулого року ПРООН надала підтримку на розробку та громадське обговорення законопроекту про відкриті дані, який визначив ключові принципи режиму відкритих даних в Україні та був проголосований у першому читанні Верховною Радою 5 березня як частина Президентського пакету реформ «Цифрова Україна». Як стверджує Дмитро Котляр, член Реанімаційного пакету реформ та співавтор законопроекту, у разі його затвердження, урядові дані стануть «відкритими за замовчуванням», що створить додаткові можливості для демократичного контролю над органами влади, подолання корупції, участі добре поінформованих громадян у процесі прийняття рішень, та покращення надання громадських послуг.

 

То ж, які дані слід Україні відкрити у першу чергу? Європейський досвід показує, що серед пріоритетних наборів даних – місцеві та національні бюджети, статистика щодо злочинності та питань безпеки, шкіл та результатів їхньої діяльності, забруднення навколишнього середовища та рівень енергоспоживання, а також дані про добробут та охорону здоров'я. По мірі відкриття наборів даних у відповідності до вимог законодавства, можуть також з'являтися додаткові вигоди для національної економіки у вигляді генерування доданої вартості за рахунок програмного забезпечення та сервісів, розроблених на основі відкритих даних, як стверджує Максим Ключар, експерт ПРООН з питань врядування. За оцінками Варшавського інституту економічних досліджень, великі обсяги відкритих даних можуть згенерувати до 206 мільярдів євро ВВП для 28 країн-членів Європейського Союзу до 2020 року, за умови збереження теперішніх темпів зростання. Можливо, це також може стати стимулом розвитку української економіки?

 

В Україні останні кілька років характеризувалися динамічними досягненнями у цій сфері, переважно на базовому рівні. На початку 2014 року був заснований у тестовому режимі портал data.gov.ua із першою сотнею наборів даних. У той же час, портал даних у сусідній Молдові налічує 787 наборів даних, а Великобританя, що є всесвітньо визнаним лідером у сфері відкритих даних, публічно оприлюднює понад 23 000 наборів даних. Україна сьогодні ще має довгий шлях попереду, але також і унікальну можливість прискорити впровадження реформ.

 

Протягом 2014-2015 років Україною було проголошено курс демократичних реформ у світлі її міжнародних зобов'язань, в тому числі підписаної Угоди про Асоціацію з ЄС. Олександр Риженко, керівник Державного агентства з питань е-урядування, розповів, що реформа державного управління, спрямована на підвищення прозорості, ефективності та демократичності влади, стала однією з найбажаніших та найбільш очікуваних серед населення. Вона була закріплена в багатьох офіційних документах високого рівня, включаючи Коаліційну угоду новообраного парламенту 2014 р., Програму дій Уряду та затверджену Указом Президента Стратегію сталого розвитку України до 2015 року. Тема відкриття урядових даних є невід'ємною та обов'язковою частиною усіх зазначених програмних документів.

 

Головною метою конференції було продемонструвати громадянам України та світовому співтовариству, що запровадження системи відкритих урядових даних дійсно стоїть на порядку денному в Україні та є невід'ємною складовою багатовекторної стратегії розвитку держави. Денис Гурський, засновник ГО «SocialBoost», яка була організатором конференції, сказав, що затвердження вище зазначеного законопроекту стане першим кроком на шляху розвитку відкритих даних в Україні. Після цього, критично важливим буде стимулювання попиту на відкриті дані серед ІТ активістів та соціальних інноваторів задля сприяння розвитку соціально важливих сервісів та застосунків для вирішення найгостріших суспільних проблем, а потенційні інвестори отримають нову бізнес-нішу та розширене коло можливостей.

 

Головними темами дискусій, що піднімались на конференції, були такі:

 

• Уряди з відкритим даними, під час розгляду якої п. Ханнес Гассерт з Open Knowledge Foundation (Швейцарія) розповів про надихаючий світ відкритих даних, а панельна дискусія розглянула можливості трансформування українського уряду завдяки відкритим даним.

• Світові практики відкритих даних, де презентувався досвід Молдови щодо заснування офісу з питань відкритих даних з нуля, бачення Австралії щодо відкритих даних як нового ринку для комерційної компанії, досвід Польщі щодо того, як група активних громадян перетворилася на потужну неурядову громадську організацію, що впливає на урядову політику щодо відкритих даних та е-урядування, а також бачення ПРООН стосовно синергії між громадським та урядовим підходом до відкритих урядових даних.

• Проекти, засновані на відкритих даних, презентувалися активістами SocialBoost та специфічних тематичних стартапів, таких як CityTransport, Zloch.in.ua, Edumeter та «Гарна хата». Після цих виступів відбулась панельна дискусія щодо покращення громадсько-приватного партнерства та стартапів завдяки відкритим даним.

 

Очікується, що обмін досвідом та напрацювання конференції допоможуть Україні зробити ще один крок до бажаного результату – більш прозорих, менш корумпованих державних інституцій, які залучають громадян до прийняття рішень, ефективних процедур, послуг та підходів до врядування, яких так потребує Україна задля подальшого зростання та розвитку.