Більша частина комітетів Верховної Ради на своїх сайтах публікують менше половини інформації, яку повинні розміщувати. Про це свідчать дані дослідження Громадянської мережі ОПОРА, як повідомив під час конференції аналітик Анатолій Боднарчук.

 

"Тільки 9 комітетів оприлюднюють на своїх веб-ресурсах більше 50% інформації, яка повинна знаходитися на сайтах, ще 18 комітетів - менше 50%", - зазначив він.

 

За даними дослідження, кращі показники щодо оприлюднення інформації на сайтах - у комітетів з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування; з питань правової політики і правосуддя; з регламенту та організації роботи Верховної Ради; а також з питань свободи слова та інформаційної політики. Гірші показники, згідно даних ОПОРИ, демонструють комітети з питань транспорту; з питань аграрної політики; з питань промислової політики; з питань нацбезпеки і оборони та у закордонних справах.

 

Дослідження прозорості роботи комітетів Верховної Ради проводилося Громадянською мережею ОПОРА протягом грудня 2014 року - травня 2016 року. Для оцінки прозорості роботи комітетів була розроблена методологія, яка включає 34 індикатори. При їх формуванні було враховане Положення про веб-ресурси Верховної Ради України, затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 699 від 19 травня 2015 року, де визначений перелік інформації, яка повинна оприлюднюватися на веб-сайтах комітетів. Інша частина індикаторів сформована на онові переліку інформації, яку, на думку Громадянської мережі ОПОРА, доцільно оприлюднювати на веб-сайтах комітетів.

 

До дискусії про відкритість комітетів також долучились народні депутати Єгор Соболєв, Мустафа Найєм і Вікторія Сюмар. «Як на мене, комітет – це майданчик для домовленостей різних груп, зацікавлених у виробленні того чи іншого законопроекту. Робота депутата заключається в тому, щоб проводити закони через парламент, мати бачення цих законів, мати бачення результатів дії цих законів і забезпечувати їх ухвалення. Я пишаюсь тим, що наш комітет з питань свободи слова та інформаційної політики є достатньо ефективним. Нам вдалося ухвалити всі ті базові реформи, які Україна мала як зобов'язання перед міжнародними партнерами. Завдяки створенню умов відкритості комітету, громадськість мала можливість впливати на прийняття рішень», - зазначила народний депутат Вікторія Сюмар.

 

Зі сторони Апарату Верховної Ради під час конференції виступав Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради Володимир Слишинський, який розповів про нещодавно введені інструменти, зокрема про Електронну погоджувальну раду, електронний протокол пленарного засідання та веб-сторінку Ініціативи «Відкритий парламент», яка зараз знаходиться на стадії тестування та вже скоро буде повністю запущена на веб-сайті Верховної Ради.

«Відкритість парламенту – це, перш за все, прозорість усіх процесів. Для парламентаря це – реальна можливість взаємодії з виборцем, а для виборця – можливість онлайн контролю за роботою Верховної Ради», - наголосив Володимир Слишинський.

Захід організовано в рамках проекту «Рада за Європу», який впроваджується ПРООН в україні та фінансується Європейським Союзом.