До внесення цих змін антикорупційна експертиза (і державна, і громадська) проводилася лише щодо проектів нормативно-правових актів, внесених на розгляд виконавчим органами влади. Таким чином, поза її межами перебували законопроекти, підготовлені народними депутатами України. Нова редакція Статті 15 Закону покладає на Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією обов'язок щодо аналізу всіх законопроектів, внесених на розгляд народними депутатами, на предмет наявності корупційних ризиків. Крім того, у новій редакції було розширено сферу можливого проведення громадської антикорупційної експертизи: зокрема, тепер вона може застосовуватися і щодо законопроектів, внесених на розгляд народними депутатами.

 

Протягом минулого року ПРООН в Україні за підтримки Глобальної програми протидії корупції PACDE надала допомогу коаліції незалежних експертів щодо розробки методології проведення громадської антикорупційної експертизи. Ця методологія є зручним у використанні інструментом оцінки можливих корупційних ризиків у проектах нормативно-правових та регуляторних актів. Крім того, на відміну від звичайних інструкцій та інструментів, ця методологія містить чіткі приклади застосування критеріїв корупційних ризиків, рекомендації супроводжуються практичними прикладами. Методологія дозволяє громадським активістам легко проводити таку експертизу.

 

Після того, як зміни до закону набрали чинності, з метою залучення визнаних експертів з громадського сектору та використання їхнього аналітичного потенціалу при Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, було створено громадську експертну раду. Дізнавшись про існування розробленої методології громадської антикорупційної експертизи, Голови Комітету та Експертної ради звернулися до ПРООН для з'ясування можливостей співпраці у сфері аналізу корупційних ризиків у законодавстві. Ідею щодо апробації методології громадської експертизи, розробленої ПРООН, швидко було застосовано на практиці. Об'єднавши зусилля із іншими експертними організаціями, які входять до громадської ради, Центр політичних студій та аналітики за допомогою цієї методології здійснив громадську експертизу 31 законопроекту, що тоді перебував на розгляді Верховної Ради України. 29 серпня результати цієї експертизи були представлені на національній прес-конференції.

 

Відповідно до результатів, майже 30% цих законопроектів містили складові корупційних ризиків. Так, наприклад, один із проектів нормативно-правових актів надавав одній з урядових установ широкі спеціальні повноваження щодо сертифікації обраних спеціалістів для проведення оцінки об'єктів нерухомості, у тому числі комерційної нерухомості, перед її продажем. Такі широкі повноваження могли б призвести як до монополізації ринку оцінки нерухомості, так і дозволити обраним спеціалістам самовільно визначати ціни, що в кінцевому рахунку могло б вплинути на вартість об'єктів під час продажу. Іншим законопроектом було передбачено надати Національній комісії з регулювання енергетики право накладати штрафи у розмірі від 1700 до 170 000 грн., але при цьому не визначалися критерії вибору розміру штрафу у кожному конкретному випадку.

 

Результати експертизи будуть надані членам Комітету Верховної Ради та оприлюднені на офіційному сайті Парламенту. Це сприятиме тому, що відповідні проекти нормативно-правових актів можуть бути зняті з голосування. Крім того, цієї осені планується провести громадську антикорупційну експертизу проекту Закону «Про державний бюджет України» ще до його внесення на голосування. Очікується, що офіційне затвердження методології громадської експертизи, якою буде користуватися громадська рада, відбудеться у вересні цього року.