Заснований у 2002 році міжнародний день права знати спрямований на підвищення глобальної поінформованості про право осіб на доступ до публічної інформації та забезпечення доступу до інформації як фундаментального права. Більше 80 країн світу мають законодавство у сфері доступу до інформації і вже більше країн розробляють такі закони. У всьому світі, події присвячені міжнародному дню права знати включають конференції і круглі столи, семінари і тренінги, презентації спеціальних звітів і досліджень з питань доступу до інформації.

 

Більше 120 представників міністерств і відомств, а також громадських активістів і журналістів зібралися на форумі "Право знати. Прозорість діяльності влади: виклики і досягнення" для забезпечення права на доступ до публічної інформації для всіх людей, а також відкритості та прозорості правоохоронних органів.

Звертаючись до присутніх у своїй вступній промові, старший програмний менеджер ПРООН в Україні Юлія Щербініна висловила переконання, що монополія на інформацію страшніша від економічної монополії, адже позбавляє права суспільства на думку.

 

Подіумна дискусія за участю експертів найвищого рівня була присвячена обговоренню основних проблем у галузі забезпечення доступу до публічної інформації в Україні та інших країнах. Модерував дискусію досвідчений український журналіст і медіа-експерт Андрій Куликов.

 

 

Гергана Джулєва, виконавчий директор Фонду програми доступу до інформації з Болгарії, де закон був введений у 2000 році, виступила з коротким аналізом генезису розвитку гарантій доступу до інформації в країні.

 

"У Болгарії міжнародний день права знати відзначається церемонією нагородження органів державної влади – чотири нагороди за вагомий внесок у розвиток доступу до публічної інформації, а дві – за найбільш абсурдні рішення відмови у наданні інформації. Ми використовуємо всі доступні канали для розповсюдження відомостей про право на доступ до інформації, на знання, на досвід. Суспільство потребує інформації, тому її необхідно надавати", – поінформувала пані Гергана.

У свою чергу Уповноважений Верховної Ради Української з прав людини Валерія Лутковська наголосила: "В Україні існує багато проблем у сфері доступу до публічної інформації, адже, найперше, державні органи ще не готові відкривати інформацію. Проте саме відкриття інформації є найкращою запорукою для боротьби з корупцією. Якщо громада знатиме про реальне розпорядження державними коштами і про нюанси держзакупівель, тоді боротьба з корупцією вийде на якісно новий рівень".

 

Крім того, український Омбудсмен повідомила, що проблема закритості і відмов у наданні суспільно важливої інформації органами влади буде вирішуватися Секретаріатом Омбудсмена разом із спільнотою громадських моніторів у рамках моделі "Омбудсман плюс", що підтримується ПРООН в Україні. Це система спільного парламентсько-громадського контролю за участю працівників Секретаріату Уповноваженого та «плюсів» – громадських моніторів. Така система вже успішно застосовується в галузі запобігання катуванням та неналежного поводження в місцях несвободи, де представники громадськості залучені до здійснення моніторингових візитів у рамках реалізації Національного превентивного механізму.

"Я переконана, що вирішити всі існуючі проблеми і стати ефективними без участі громадянського суспільства неможливо", – підкреслила пані Валерія.

 

Говорячи про парламентську відкритість, народний депутат України Ольга Червакова, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, зазначила, що цього року ВРУ досягла певного прогресу в сфері відкритості. Вона навела приклади позитивних змін у напрямі парламентської прозорості.

 

Коментуючи тему порушень у галузі доступу до публічної інформації, голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран заявив, що органи місцевого самоврядування ще не прийняли процесуальні рішення, які регулювали б питання про присутність публіки протягом місцевих сесій та засідань. "Тому на запити заявників про рішення, прийняті в ході засідань, вони або не відповідають, або дають відповідь не по суті, або вимагають оплату за друк матеріалів," – зазначив пан Віктор.

 

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко сказав, що тема права знати, тобто права на інформацію, буде актуальною ще багато років, тому що тема прозорості тільки недавно почала активно розвиватися в Україні. Експерт закликав Верховну Раду ухвалити Декларацію парламентської відкритості, набір загальних принципів відкритості, прозорості та доступності парламентів, яку вже підтримали більш ніж 140 організацій з понад 75 країн.

 

 

У своєму виступі Ірина Кушнір, Представник Уповноваженого з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації, підкреслила, що доступ до публічної інформації є запорукою ефективної боротьби з корупцією та існування демократії та свободи слова в Україні. З моменту свого ухвалення в 2011 році законодавство про доступ до публічної інформації створило реальний, правдивий доступ до інформації від першоджерела. Тим не менш, згідно з пані Іриною, залишається низка проблемних питань його реалізації, що створює велику кількість скарг до Секретаріату Уповноваженого і провокує застосування адміністративних санкцій до посадових осіб, які відмовилися своєчасно надавати ту чи іншу інформацію запитувачам.

 

Під час Форуму жваве обговорення учасників викликала доповідь Уляни Шадської, керівника програми "Відкритість правоохоронної системи", яку реалізує Асоціація УМДПЛ. Експертка представила громадськості основні результати підтриманої ПРООН Всеукраїнської моніторингової кампанії дотримання права на доступ до інформації в діяльності Міністерства внутрішніх справ.

 

"Як показали результати кампанії, наразі простежуються позитивні зміни у порівнянні з попередніми роками. Відповіді на запит надавалися, переважно, у визначений Законом термін, було менше відмов у задоволенні запиту із посиланням на обмеженість у доступі до запитуваної інформації. Проте не всі підрозділи надали відповідь. Деякі відповіли лише на частину запиту, а інші надали інформацію, яка не відповідає запитуваній", – підсумувала пані Уляна.

 

Серед рекомендацій для Міністерства внутрішніх справ України експертка окремо підкреслила необхідність приділяти більше уваги оприлюдненню інформації, оскільки якісне донесення інформації до широких верств населення з використанням сучасних електронних та інших ресурсів – це одна із гарантій прозорості та гласності.

 

Monitoring access to information from Maksym Klyuchar

 

Під час форуму представники національних, регіональних і місцевих органів влади разом з громадськими активістами та Омбудсменом України поділилися своїм досвідом та визначили основні напрямки подальшої співпраці для забезпечення розвитку в області доступу до публічної інформації.