Новини

Впровадження інституту електронних петицій в Україні

6 квітня 2015, Київ – можливість громадян висловлювати свої думки щодо актуальних питань за допомогою електронних петицій обговорювалася в ході круглого столу, організованого ініціативою «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) за підтримки ПРООН в Україні та інших партнерів.

 
«Мова йде не про використання ІТ-технологій для того, щоб вирішити суспільні задачі, а про нову модель демократії, систему, яка дасть відповідь на питання, як робити суспільство ефективнішим. Від успіху цієї ідеї залежить, як далі піде справа з усією електронною демократією», – пояснює співголова групи електронної демократії «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Лобойко.
 
Національні та міжнародні експерти, включаючи представників громадського сектору, органів державної влади та міжнародних організацій, об'єдналися для впровадження інституту електронних петицій в Україні. Незважаючи на консенсус щодо самої реформи, на її втілення погляди дещо різні. В результаті, два законопроекти вносяться до парламенту: №2299 і №2299-1. Пропозиції визнати законність електронних петицій були ініційовані президентом Петром Порошенком, з одного боку, і депутатами від "Самопоміч" Павлом Кишкарем і Олександром Опанасенком, з іншого боку.
 
Після прийняття законодавства, українці зможуть подати онлайн петиції до уряду, і отримати відповідь від певного державного органу протягом 10 днів, зібравши мінімум 25 000 підписів. Орган повинен представити детальний план дій щодо вирішення конкретної проблеми або надати обґрунтовану відмову.
 
За словами Дмитра Шимківа, заступника голови Адміністрації Президента, підписи також можуть бути зібрані неурядовими організаціями (НУО). У цьому випадку, НУО оформлюють петицію на своєму веб-сайті, а потім відправляють її до відповідного органу. На його думку, це стимулюватиме дискусію, яка дозволить збільшити увагу до теми, а її розгляд буде прозорішим. Тим не менш, організації мають забезпечити вільний і легкий доступ до петиції.
 
Серед інших тем, обговорювалися також міжнародні практики електронної участі громадян, включаючи запуск системи електронних петицій в Чорногорії за підтримки ПРООН. Крім того, українські муніципалітети мали можливість висвітлити свої кроки до повномасштабної системи електронних петицій.
  
 
До того ж, експерти дискутували над питаннями ідентифікації користувачів та захисту від багаторазового голосування. Мадара Пейпіна, керівник латвійської платформи соціальної ініціативи ManaBalss.lv, присвяченої електронним петиціям, підкреслює, що ідентифікація є необхідною, так само як і певні фільтри і критерії щодо змісту петицій. Латиші широко використовують електронну банківську систему для ідентифікації, але в Україні вона не така поширена.
 
Деякі експерти виступають за ідею цифрових підписів, а інші категорично проти цього. Таким чином, це питання ще не вирішене.
 
Незважаючи на відмінності, всі сторони наполягають на якнайшвидшому прийнятті проекту закону. За оцінками громадських активістів, є високі шанси побачити його на порядку денному вже цього тижня. За словами Дмитра Шимківа, остаточний варіант закону буде затверджений протягом 6-8 тижнів.