Захід було організовано громадською організацією SocialBoost у партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за підтримки ПРООН. Такі зустрічі щодо відкритих даних вже стають доброю традицією і є частиною стратегії євангелізації відкритих урядових даних, що підтримується українськими ІТ активістами і соціальними підприємцями.

 

Обговорення почалося з актуального питання щодо прозорості та доброчесності державного управління в цифрову епоху. "Підзвітність та прозорість були пріоритетами ПРООН протягом багатьох років. Робота здійснювалася, в тому числі, через підтримку соціальних ініціатив, заснованих на відкритих державних даних", зазначив Максим Ключар, експерт з демократичного врядування ПРООН в Україні. Тим не менш, рівень відкритості даних в Україні все ще перебуває на відносно низькому рівні. Незважаючи на це, останні пару років характеризувалися динамічними досягненнями, ініційованими «знизу». Так, наприклад, був недавно запущений портал http://data.gov.ua/ з першим пакетом, що містить 100 тестових наборів даних із сфер охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища, економіки, енергетики, фінансів, безпеки, транспорту та інших царин.

 

У той самий час, подібний портал в сусідній Молдові, що просунувся далі у своєму розвитку, містить вже 787 наборів даних, а Великобританія, всесвітньо визнаний лідер у русі за відкриття даних, має понад 23000 наборів даних у відкритому доступі. Розмаїття даних, їх регулярне оновлення (деякі оновлюються у режимі реального часу) дозволяють створення соціально-важливих застосунків за допомогою так званого процесу "змішування": уява ІТ розробника дозволяє творчо накласти і поєднати дані з різних джерел для отримання додаткової цінності для користувача.

 

Портал відкритих даних у Великобританії має 364 застосунків, заснованих на відкритих даних, починаючи від більш традиційних інструментів, які дозволяють пасажирові визначити найшвидший маршрут з точки А в точку Б, враховуючи існуючі затори і графіки руху транспорту, до більш екзотичних, що дозволяють прогнозувати підтоплення будинку або дають поради уникати деяких вулиць у зв'язку з високим рівнем злочинності в певний час дня.

 

У той час як відкриті дані ще не стали "стандартом за замовчанням" для оприлюднення державної інформації, українські стартапи послідовно працюють над отриманням, очищенням і ефективним використанням публічних даних, щоб додати соціальну цінність сирим цифровим даним. Цей процес буде продовжуватися, підкреслює Денис Гурський, засновник SocialBoost: "Країни ЄС-28, як очікується, отримають додаткові 206 млрд євро зі сфери великих і відкритих даних до 2020 року, або близько 2% ВВП, згідно з науковою роботою Варшавського Інституту економічних досліджень" (www.bigopendata.eu). У той час як українські розробники, такі як Антон Мойсеєнко, засновник CityTransport (www.citytransport.com.ua), ще не сподіваються на такі обсяги додаткової вартості, вони вже далеко пішли вперед у своєму мисленні щодо надання корисних послуг онлайн і через смартфони та отримання доходу від використання цих інструментів. До прикладу, цей сервіс для платформ iOS і Android (також доступний через інтернет) дозволяє розрахувати найкоротші та найефективніші за часом маршрути між станціями високошвидкісних трамваїв, міської електрички та метро. Все це стало можливим завдяки поєднанню відкритих даних, що містять інформацію про графіки руху, та оцінки найактивнішого використання транспортних вузлів в години пік.

 

В той же час, подібні успіхи також виявляють системні недоліки, з якими стикається українська екосистема відкритих даних. Михайло Шмельов, директор з технологічної політики "Microsoft Україна", підкреслив такі підводні камені, як відсутність єдиних стандартів для відкритих даних в Україні в поєднанні з розсіяною, погано структурованою інформацією, що не підлягає автоматичній обробці. Незважаючи на прогресивну сутність українського законодавства у сфері доступу до інформації, воно не передбачає активного розкриття інформації, а побудовано радше за моделлю реагування на запити щодо публічної інформації. Новий законопроект, розроблений громадянськими експертами та фахівцями електронного врядування покликаний вирішити деякі з цих недоліків шляхом включення визначення відкритих даних в Закон про доступ до публічної інформації та повного оприлюднення деяких існуючих державних реєстрів. "Ці дані будуть активно розкриватися, будуть доступні для публічного використання та автоматично оновлюватимуться. Ухвалення "закону про відкриті дані" також розглядається як каталізатор автоматизації внутрішніх процесів і шифрування процесу підготовки даних державних органів і структур", - підкреслив пан Шмельов.

 

Одна з найбільш активних дискусій протягом вечору оберталася навколо наявності каналів спрямування попиту громадської і технічної спільнот щодо певних наборів даних в державні структури, оскільки успіх інструментів і за стосунків, що побудовані на відкритих даних, буде в кінцевому рахунку залежати від їх популярності серед користувачів. Громадяни "голосують пристроєм", коли завантажують певні застосунки на базі відкритих даних і підтверджують готовність платити за додаткову вартість, створену розробниками з сирих даних.

 

Багато питань, таких як відкриті дані та електронні послуги, дані для прозорості та візуалізації послуг та багато інших, залишилися поза межами дискусії і збережені для майбутніх заходів. Очікується, що подібні громадські обговорення сприяють активізації ідей та поширенню "вірусу відкритих даних" серед розробників, соціальних активістів і, в кінцевому рахунку, державних представників для розбудови кращої екосистеми відкритих даних у майбутньому.

 

Техно-вечір у Київській Школі Економіки пройшов в рамках проекту «Демократизація і права людини», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.