Одним із найбільш розповсюджених тверджень стосовно ситуації з корупцією в країні є те, що люди, які постраждали від корупції, фактично залишаються сам на сам із своїми проблемами, а ефективної системи притягнення до відповідальності за корупцію практично немає. Високий рівень розповсюдження корупції в Україні має дві основні причини. По-перше, регуляторні рамки є сприятливими для корупційних дій, а по-друге, система ефективного запобігання та притягнення до відповідальності розвинена недостатньо.

 

У тому, що стосується першої проблеми, ПРООН вже майже 2 роки працює над започаткуванням більш ефективного попереднього аналізу корупційних ризиків за рахунок розробки та передачі організаціям громадянського суспільства простої у використанні методології громадської антикорупційної експертизи. Як наслідок проведеної роботи, ПРООН отримала запит від Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо сприяння у застосуванні методології в діяльності Комітету, зокрема у роботі Громадської експертної ради при Комітеті. За рахунок підтримки, наданої ПРООН, протягом серпня-грудня 2013 р. експертна рада провела експертизу 140 законопроектів, і практично одна третина з них (27%) була повернута на доопрацювання у зв'язку із виявленням у них корупційних ризиків.

 

Результати експертизи, які оприлюднюються на веб-сайті Комітету, засвідчили, що деякі з факторів, які загострюють ризики корупції, є набагато більш розповсюдженими за інші. Так, наприклад, було встановлено, що правові колізії, прогалини або положення, що передбачають занадто широкі повноваження (адміністративний розсуд) органів влади щодо прийняття рішень, присутні у 103 розглянутих законопроектах. У процесі здійснення експертизи фахівці також визначили випадки таких корупційних ризиків, які підпадають під категорію «загальнонаціональних корупційних схем». Наприклад, законопроект № 2302 (а) пропонує встановити регулювання порядку видачі дозволів на проведення оцінки вартості об'єктів нерухомості. Якщо цей законопроект було б прийнято, орган, який би видавав такі дозволи, отримав би занадто широкі повноваження у цій сфері, які до того ж не були б достатньо чіткими.

 

Нині громадська експертна рада продовжує проводити оцінку корупційних ризиків у законопроектах та в процесі проведення громадської антикорупційної експертизи здійснює вдосконалення механізмів та засобів, які використовуються у ході експертизи. Одним з найважливіших завдань, що наразі стоять на порядку денному, є прийняття рішення про те, що результати громадської експертизи мають в обов'язковому порядку враховуватися перед остаточним ухваленням законопроекту та введення його в дію.

 

Після проведення значних змін в уряді, зокрема, формування нового Кабінету Міністрів України, у березні та квітні 2014 р. було ухвалено низку законопроектів, які стали справжнім проривом у цій сфері. На прийняття цих законопроектів довго чекали громадськість та експерти.

 

Одним із них є Закон № 0947, який, серед іншого, передбачає забезпечення вільного громадського доступу до стратегічних планів розвитку міст (для визначення планів забудови на території міст) та обов'язкове оприлюднення декларацій про майно державних службовців на офіційних веб-сайтах органів влади. Він також забороняє обмежувати доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та не допускає ситуації, в яких державних службовець може відмовитися від розкриття інформації про нього, посилаючись на той аргумент, що така інформація може містити персональні дані.

 

Наступною сферою, в якій було поліпшено нормативно-правове регулювання, є державні закупівлі. Так, положення нового Закону № 4587 передбачають скорочення кількості винятків із правил здійснення державних закупівель, встановлюють заборону родичам членів тендерних комітетів брати участь у конкурсах, знижують мінімальну вартість товарів або послуг, що мають закуповуватися із обов'язковим використанням тендерних процедур, та дозволяють журналістам та громадським діячам вести аудіо або відеозйомку та фотографування процесу відкриття конвертів із пропозиціями.

 

Крім цих законодавчих ініціатив, протягом перших весняних місяців були ініційовані нові заходи у сфері, спрямовані на створення дієвої та всеосяжної системи запобігання та протидії корупції. Зокрема, було запропоновано створити орган із запобігання корупції (Національну комісію із запобігання корупції), орган високого рівня з розслідування та притягнення до відповідальності за корупційні дії (Національне бюро антикорупційних розслідувань) та було підготовлено Національну антикорупційну стратегію, яка визначає засади діяльності цих двох органів. У ній було виражено загальне бачення уряду та бізнесу щодо перетворення України на країну, вільну від корупції. Ініціативи та заходи, спрямовані на створення такої системи, на початковому етапі були запропоновані в межах громадської ініціативи під назвою «Реанімаційний пакет реформ», а пізніше вони були підтримані Міністерством юстиції та Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

 

Реалізація цієї діяльності розпочалася із розробки проекту нової Національної антикорупційної стратегії, яка була покликана замінити вже існуючий, але недієвий документ у цій сфері, а також відповідну Державну програму щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки. Спочатку цей проект був розроблений контактною групою Transparency International в Україні, потім він був обговорений та затверджений на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, проведеному за сприяння ПРООН. Це обговорення у форматі круглого столу дозволило обмінятися думками, отримати рекомендації та зауваження з боку різних зацікавлених сторін та налагодити співпрацю щодо заходів з адвокації, необхідних для ухвалення проекту стратегії у якості офіційного документу.

 

Так само, ПРООН в Україні надала експертну підтримку під час розробки законопроекту щодо створення Національної комісії із запобігання корупції та організації засідання у Міністерстві юстиції за участі 60 експертів для обговорення відповідного проекту закону та підготовки його до подання для офіційного ухвалення.

 

Ситуація навколо Національного бюро антикорупційних розслідувань здається більш складною, оскільки різні зацікавлені сторони мають різні погляди на те, яким чином має функціонувати провідна установа у сфері притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення в Україні. Нещодавно на розгляд Верховної Ради України було запропоновано 4 законопроекти, щодо яких відбуваються активні дебати між організаціями громадянського суспільства, представниками Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Міністерства юстиції України та відповідного Комітету Верховної Ради України.

 

Крім експертної та організаційної підтримки для зміцнення національного антикорупційного механізму, ініціативи у сфері запобігання та протидії корупції також було посилено за рахунок проведення навчальної поїздки 12 фахівців (громадських експертів, представників Міністерства юстиції, Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики) до Молдови, організованої спільними зусиллями ПРООН в Україні та Міжнародного фонду «Відродження». Учасники змогли ознайомитися із інформацію з перших рук про діяльність Національного антикорупційного центру у Молдові, Центру електронного урядування, Національної комісії із нагляду за непідкупністю, а також провідних організацій громадянського суспільства, які працюють у сфері запобігання корупції та забезпечення прозорості.

 

Нині, коли процес ухвалення законопроектів про створення Національної комісії із запобігання корупції та прийняття Національної антикорупційної стратегії наближається до завершення, а законопроект, який визначає порядок діяльності Національного бюро антикорупційних розслідувань, знаходиться на розгляді Верховної Ради України, більшість зусиль громадянського суспільства та фахівців з питань антикорупційного політики органів законодавчої та виконавчої влади будуть спрямовані на адвокацію та громадське сприяння ухваленню відповідного нормативно-правового регулювання. Наразі момент для успішного виконання порядку денного у сфері запобігання і протидії корупції є не найбільш сприятливим (з огляду на питання збереження національної цілісності). Але у той же час, нові можливості, що з'явилися у результаті політичних змін наприкінці лютого 2014 р., навряд чи будуть зберігатися довго, отже, слід інтенсифікувати діяльність із впровадження цих ініціатив, поки наявна політична воля у цій сфері. Узгоджені зусилля та неухильне прагнення до створення більш міцної системи врядування у сфері запобігання і протидії корупції є ключовими факторами досягнення успіху.