У цей день усі країни мали нагоду подумати про прогрес, досягнутий ними, і про все, що ще потрібно зробити для реалізації прагнень, викладених у Декларації. Як забезпечити реалізацію людьми всіх їхніх економічних, політичних і соціальних прав? Чи захищає ці права ефективна система забезпечення законності та правосуддя? Чи достатньо було зроблено для захисту прав жінок, дітей, інвалідів та меншин, які найчастіше виявляються непропорційно вразливими, хоча й рівноправними за законом? У березні 2017 року, коли Україна проходитиме Універсальний періодичний огляд, вона матиме нагоду подумати над цими питаннями.
Безсумнівно, політичні свободи в Україні досягли значного прогресу завдяки хоробрим і відданим людям, які вийшли на вулиці, часто ризикуючи своїм життям. Свобода вираження поглядів і громадянської активності розцвіли у формі активного та організованішого громадянського суспільства, яке наполегливо виступає за єдність і зміни, вимагаючи звітності від уряду за різними міжнародними та внутрішніми зобов'язаннями, узятими на себе від часу проголошення незалежності.
Незважаючи на це, безпека для багатьох українців залишається нестійкою. Основними органами забезпечення безпеки, правосуддя та прав людини залишаються національні установи. Проте рівень довіри до системи правосуддя залишається низьким: лише близько 40 відсотків респондентів опитування, проведеного ПРООН, вважають, що їм вдалося б добитися справедливості, якщо вони стануть жертвою злочину. Близько 25 відсотків респондентів переконані, що їм безумовно не вдалося б добитися правосуддя, а ще більше у цьому переконані жінки та бідні верстви населення – можливо, саме ті, хто потребує справедливості найбільше. Картина стає ще безрадіснішою, коли взяти до уваги те, що кожна третя з опитаних жінок не відчувають себе у безпеці у власних будинках уночі, а дві третини не почуваються безпечно вночі на вулиці.
Крім того, гроші та влада досі вважаються основними засобами досягнення правосуддя, і багато українців обурені безкарністю за зловживання, вчинені державними суб'єктами, що наочно показує відсутність істотного прогресу в розслідуванні та покаранні тих, хто вчинив злочини під час протестів на Майдані у 2014 році.
Для повного захисту прав людини, Україні потрібні поліція, прокуратура та суди, які беззаперечно відстоюватимуть верховенство права. Наша організація, ПРООН, і наші партнери, зокрема, Данія, Європейський союз і Нідерланди, співпрацює з поліцією та місцевими органами влади з метою підвищення їхнього потенціалу та активнішого реагування на потреби місцевих громад. Ми також тісно співпрацюємо з Управлінням Омбудсмена, яке має стати активнішим захисником прав людини та безпечним місцем, до якого люди можуть звернутися, коли їхні права порушено, як це робиться в багатьох країнах по всій земній кулі.
Через призму прав людини повинні розглядатися всі поточні та майбутні реформи в Україні, при створенні чи розвитку механізмів на захист прав людини по всій країні, включно з громадами, постраждалими від конфлікту. Значним кроком уперед є мережа представників та координаторів Омбудсмена, підтримана ПРООН, які особливу увагу приділяють правам внутрішньо переміщених осіб. Крім того, громадянське суспільство та державні органи повинні надавати юридичні консультації та підтримку людям, які потребують правосуддя, і ми тісно співпрацюємо з усіма нашими партнерами для досягнення ще більших результатів у цьому відношенні.
Конфлікт кинув іще одну тінь на досягнення України в області прав людини, зокрема, забезпечення права на воду, харчування та медичні послуги. Багато з тих, хто живе у зоні конфлікту або поблизу неї, не мають доступу до соціальних благ, медичних та інших базових послуг. Майже кожному четвертому серед опитаних ПРООН у Донецькій і Луганській областях не вистачає грошей навіть на їжу.
Поєднавши гуманітарну допомогу та діяльність у сфері розвитку, спільно з нашими партнерами ми сприяли створенню, менш ніж за рік, понад 2000 нових робочих місць для постраждалих від конфлікту і надали невеликі гранти, за допомогою яких переміщені особи змогли перенести свої підприємства. У партнерстві з Японією, ми також сприяли відновленню зруйнованої насосної станції у Семенівці, яка знову обслуговує 3,5 мільйона осіб, забезпечуючи їхнє право на безпечну воду. Працюючи з Міністерством охорони здоров'я, ми надаємо допомогу в закупівлі життєво необхідних ліків, гарантуючи реалізацію права на охорону здоров'я хворим.
Для вирішення багатьох проблем у сфері захисту прав людини, які залишаються невирішеними, Україні потрібні нові, міцні партнерські відносини між урядом, місцевими громадами та громадянським суспільством. ПРООН була одним із засновників і прибічників коаліцій громадянського суспільства, таких, як Кримська моніторингова місія, Ресурсний центр для внутрішньо переміщених осіб і Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі", всі з яких відігравали істотну роль у боротьбі проти порушень прав людини, звертаючи особливу увагу на райони, які зачепив конфлікт. Завдяки нашому партнерству з місцевими органами влади, групами громадянського суспільства та партнерами у сфері розвитку, на сьогоднішній день понад 150 тис. осіб отримали психологічну підтримку та юридичну допомогу. Ми також тісно співпрацюємо з місцевими громадами та органами місцевого самоврядування у міських і сільських районах по всій території України, гарантуючи задоволення нагальних потреб і реалізацію права на здоров'я, воду, гідну працю та життєві умови власними силами та знаннями самих громад, шляхом прийняття рішень на місцях.
Загальну декларацію прав людини розробили не відірвані від реальності ідеалісти, не ідеологи з конкретними політичними завданнями, а чоловіки й жінки, які пережили страшні війни та звірства у 1930-х і 1940-х роках. Автори Декларації запровадили стандарт, який перед усіма нами ставить задачі, що їх ми всі повинні невпинно намагатися вирішити.
Тільки ставлячи права людини в авангард політики, працюючи з усіма зацікавленими сторонами над досягненням цих найвищих стандартів, ми врешті-решт зможемо створити країну, що є безпечною, справедливою і процвітаючою для всіх українців.