Видання поєднало багаторічний досвід моніторингу доступу до інформації, воно викладене простою, зрозумілою для "не-юриста" мовою. За допомогою методології кожен охочий зможе проаналізувати на скільки якісно чиновники виконують Закон "Про доступ до публічної інформації".

Починаючи з 2015 року громадські монітори у рамках платформи «Омбудсман плюс» здійснювали публічний моніторинг доступу до інформації у всіх регіонах України. Реалізуючи моніторингові компанії, провідні громадські організації отримали дані, які у подальшому були відображені у річному звіті Омбудсмана та презентовані суб'єктам владних повноважень у вигляді рекомендації.

Оскільки при цьому кожна організація використовувала власну методологію та шкалу оцінки, результати їх компанії не можливо було ані порівняти, ані узагальнити. Більш того, органи влади посилались на розбіжності у даних як привід для виправдання негативних результатів моніторингу, що здійснювали активістів.

«Без належного моніторингу імплементації Закону його ефект буде неповним, проте порівняльний вимір можливий, коли міряєш однаковими категоріями та стандартами», – зазначив Віктор Таран, Голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», звертаючись до громадських активістів.

У тому, що стосується цієї проблеми, ПРООН підтримала експертів для розробки та започаткування більш ефективної оцінки доступу до інформації за рахунок оснащення громадських організацій простою у використанні методологією оцінки роботи органів влади. Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань доступу до публічної інформації Ірина Кушнір зазначила: «Робота була непростою, і не все сталось так швидко, як гадалось, проте нарешті ми маємо унікальний інструмент, в якому кожен монітор може обрати свій блок і здійснити відповідний аналіз (сайту, засідання, в одній області, в одному місці), але оскільки цей інструментарій об'єднаний спільним підходом, результати моніторингу як пазл потім можна скласти в єдину картину і оцінити загальний стан дотримання права знати в країні».

Зазначена методологія охоплює такі сфери як: оцінку офіційних документів щодо доступу до публічної інформації, забезпечення доступу шляхом виконання інформаційних запитів, дослідження сайтів та забезпечення доступу в приміщеннях суб'єктів владних повноважень. Кожний розділ має свою школу та порядок оцінювання. Для підрахунку загального рівня забезпечення доступу до інформації підсумовуються результати у відсотках, які були отримані за кожен розділ. У результатів органи влади будуть оцінюватись за відповідною шкалою: незадовільний, низький, задовільний, середній та високий рівень доступу до публічної інформації.

«Належна реалізації Закону, який забезпечує право знати, можлива при активній позицій тих, хто мають таке право. Наразі спільні зусилля громадських активістів та провідна позиція Секретаріату Уповноваженого дали можливість напрацювати інструмент, який стане уніфікованим мірилом дотримання «права знати», – зазначила Координаторка проекту ПРООН «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини» Світлана Колишко.