Київ, 16 грудня 2016 – Щоб сприяти розвитку демократії, посиленню економічного зростання в Україні та допомогти українцям підготуватись до місцевих, національних та глобальних викликів, на замовлення ПРООН було проведено соціологічне дослідження рівня громадянських знань, поведінки, ставлень та переконань в Україні, а також визначення пріоритетних сфер подальшого розвитку громадянської освіти в Україні.

"Шляхи спілкування громадян із членами своїх місцевих громад, органами державної влади та цілим світом змінюються. Внаслідок цих змін стає все складніше бути ефективним та відповідальним громадянином, ніж раніше. Це вимагає більш системного підходу до громадянства у 21-му столітті," стверджує Блерта Чела, Заступниця Директора Програми розвитку ООН в Україні.

На основі 'Бачення громадянства у 21-му столітті', що пропагує поінформовані, активні практики залучення громадян до глобальних процесів у практичному та цифровому полі, Київський міжнародний інститут соціології провів національне репрезентативне дослідження, охопивши 2,000 респондентів, та провівши три фокус-групові дискусії із громадянами у Львові, Харкові та Дніпрі, та дві фокус-групові зустрічі із експертами громадського сектору у Києві та Херсону. Подібні дослідження були проведені також на замовлення міжнародної організації «Пакт Інк» у Білорусі та на замовлення ПРООН у Молдові.

Проведене протягом липня-вересня 2016 року, дослідження зосередилось на тому, як українці розуміють принципи взаємодії між державою та громадянами, їхнє залучення до громадського життя на місцевому та національному рівні, а також знання, яких вони потребують у цьому зв'язку. Питання дослідження також вимірювали головні цінності та переконання мешканців щодо прав людини, демократичного врядування та способів взаємодії між різними громадами всередині країни.

Результати засвідчують, що 35% українців не свідомі своїх громадянських прав, у той час як 39% не можуть згадати жодного з громадянських обов'язків щодо держави, що підтверджує критичну потребу у посиленні громадянської освіти з питань щонайменше прав та обов'язків громадян.

Дослідження також показує високий рівень громадянського активізму, адже 52% українців декларують, що готові брати участь в акціях громадського протесту, а 11% з них – готові самі організовувати такі акції. Незважаючи на високий рівень громадського активізму, фокус-групові дискусії показали загальний рівень недовіри громадян до організацій громадянського суспільства та громадських ініціатив, лише 27% ідентифікують себе як соціально активних, а 2/3 респондентів вважають, що не мають впливу на життя у державі, хоч цей показник підвищується до 50%, коли йдеться про вплив на життя свого міста чи іншого населеного пункту.

Дослідження також показує, що громадяни загалом не обізнані із тим, як функціонують законодавчі та представницькі органи влади, та лише 14% і 11% українців можуть назвати свого народного депутата у парламенті чи місцевій раді. Це засвідчує необхідність підвищувати поінформованість громадян про їхню ж відповідальність при застосуванні свого виборчого права та персональну відповідальність за призначення своїх політичних представників.

Рівень фінансової грамотності громадян виявився надзвичайно низьким, адже лише 27% респондентів знають, як формується та витрачається державний бюджету, та 25% знають ставку податку на доходи фізичних осіб. Тому програми громадянської освіти мають включати також питання фінансової грамотності, причому акцент має робитися на тому, що місцевий та державний бюджети формується із податків, які сплачують громадяни. Важливо показувати механізми — куди і на що йдуть гроші особливо із місцевих бюджетів, разом із тим наголошуючи, що працівники державної сфери є не власниками бюджетних коштів, а їх розпорядниками, а бюджетні кошти — це насправді кошти громади, яка їх сплачує.

Хорошим громадянином своєї держави респонденти вважають особу, яка добре знає свої обов'язки і права (87%), є законослухняною (85%), завжди сплачує податки (84%) та голосує на виборах (74%). Тільки для 52% опитаних важливо, щоб громадянин брав активну участь у громадській діяльності.

"Інформаційні технології зробили значний внесок у процес глобалізації та обмін ідеями, закликаючи громадян розвивати нові навики та знання у цій сфері, щоб обмінюватись своїми громадянськими поглядами," продовжує Блерта Чела.

Опитування щодо перспектив громадянської освіти засвідчує, що переважна більшість (90%) переконана в надзвичайній важливості громадянської освіти для України. У вересні 2016 року, 27% респондентів вже мали якийсь досвід участі в заходах громадянської освіти, та 47% запланували продовжувати або ж розпочати її.

Дослідження було проведене як частина проекту ПРООН «Демократизація, права людини та розвиток громадянського суспільства» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Методологія дослідження розроблена міжнародною організацією Пакт Інк для Білорусі та ПРООН для України та Молдови; аналітичний регіональний звіт за результатами цього дослідження у всіх трьох країнах презентуватиметься на початку 2017 року.