Тема геопросторових даних стала дуже популярною після того, як державні органи в Україні почали відкривати свої дані відповідно до нового законодаства.

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних», ухвалений у квітні 2015 р., став важливим кроком на шляху підвищення прозорості та ефективності роботи органів влади. Запуск ініціативи відкритих даних в Україні може створити нові можливості не лише для здійснення демократичного контролю за діяльністю органів влади, але й для економічного розвитку країни. Для того, щоб скористатися цими новими можливостями, необхідно усвідомлювати важливість відкритих даних та знати, як найкраще реалізувати їхній потенціал.

Геопросторові дані – це інформація про фізичні об'єкти, яка може бути представлена у числових значеннях у системі географічних координат. Простими словами, геопросторові дані описують місце розташування, розмір та форму об'єктів. Для отримання, візуалізації, використання та аналізу геопросторових даних використовуються географічні інформаційні системи (ГІС).

Захід було проведено в Інкубаторі 1991 Open Data Incubator. Його метою було обговорення принципів роботи з відкритими геопросторовими даними між громадськими активістами, ІТ-експертами, підприємцями та представниками міністерств, відомств та муніципальних органів влади.

Для управління фізичною інфраструктурою необхідно мати хорошу комунікаційну систему та ефективну інформаційну інфраструктуру. У цьому аспекті геопросторові дані грають важливу роль, оскільки інформація про місце розташування має велике значення для управління всіма державними і комунальними об'єктаи: від доріг і системи каналізації до навчальних і медичних закладів. Як і більшість інших типів інфраструктури, геопросторові дані також створюють основи для економічного розвитку.

Органи влади у багатьох країнах часто беруть участь в процесах, пов'язаних з оприлюдненням геопросторових даних: як для просування відповідних стандартів, так і для того, щоб більше дізнатися про це. Одним з успішних прикладів можна назвати Молдову, яка додала до свого порталу відкритих даних відкриту базу геопросторових даних, що включає в себе кадастрові карти, аерофотознімки, топографічні карти та інформацію про місце розташування деяких громадських об'єктів.

Ще один приклад – Спільна стратегія сталого територіального розвитку прикордонних територій Румунії та Болгарії за фінансової підтримки ЄС – проект, що спрямований на створення узгодженої спільної бази геопросторових даних та надання орієнтованих на користувача послуг в цих двох країнах на регіональному і місцевому рівні.

Відомі експерти, доповідачі та інші учасники заходу обговорили можливості реалізації подібних ініціатив в Україні. Олександр Краковецький, керівник ІТ-компанії DevRain Solutions та позаштатний експерт Державного агентства з електронного урядування України, проаналізував досвід запровадження геопросторових даних в Україні в контексті світових тенденцій. Віктор Путренко, Завідувач лабораторією ГІС Світового центру даних НТУУ «КПІ», розповів про формат геопросторових даних. Андрій Газін, дизайнер графіки проекту Texty.org.ua, представив статистичні про пасажирські перевезення Укрзалізниці у 2014-2015 рр.

Державне агентство з електронного урядування України закликало учасників максимально ефективно використовувати урядові дані, оприлюднені на державному порталі відкритих даних, та створювати власні геопросторові проекти на основі цієї інформації.

Презентації доповідачів можна подивитися тут.