Звіт був презентований понад 150 учасникам парламентсько-громадської конференції «Створюємо ефективний, підзвітний, відповідальний парламент», організованої Програмою USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, та Програмою розвитку ООН в Україні у співпраці з Апаратом Верховної Ради України.

 

«Тема і зміст цієї події переконливо підкреслює важливу синергію між парламентом і громадянським суспільством у справі поглиблення демократичних перетворень в Україні», – з цими надихаючими словами Ніл Вокер, Постійний координатор ООН та Постійний представник ПРООН в Україні, відкрив конференцію.

 

На тлі революційних змін суспільство вимагає більшої відкритості та відповідальності Парламенту в питаннях законотворчості, що також зумовлено зобов'язаннями, взятими на себе парламентарями та апаратом ВРУ щодо реформи Парламенту.

 

Будучи спрямованими на підтримку процесу реформування Верховної Ради, доповідь і дорожня карта визначають фундаментальні сфери, які слугуватимуть важелем докорінних змін у ефективності роботи інституції та її підзвітності. У цьому зв'язку, рекомендації зосереджені на 7 ключових пріоритетах:

• законодавча спроможність та законотворчий процес у Верховній Раді України;
• політичний нагляд за виконавчою гілкою влади;
• відкритість, прозорість та підзвітність громадянам;
• наближення українського законодавства до права ЄС;
• адміністративна спроможність;
• коаліція, опозиція та діалог у Верховній Раді;
• дотримання етичних норм і стандартів поведінки у Верховній Раді.

 

Керівник Місії Європейського парламенту з оцінки потреб Пет Кокс докладно зупинився на рекомендаціях Місії щодо реформи і підвищення спроможності Верховної Ради України.

 

«Організації громадянського суспільства є невід'ємною складовою будь-якої реформи. Залученість, адвокація та моніторинг – основні засади співпраці інститутів влади з громадянським сіспільством», – підкреслив пан Кокс.

 

У той же час Україна ініціювала й інші важливі кроки щодо зміцнення парламенту як ефективного демократичного інституту. З метою підвищення прозорості парламенту, забезпечення його готовності залучати громадян до процесу прийняття рішень, спрощення законодавчих процесів і створення більшої кількості ефективних інструментів взаємодії з громадянами, у лютому 2016 року Україна підписала Декларацію відкритості парламенту і затвердла План дій з її реалізації.

 

Світлана Заліщук, депутат і одна з ініціаторів приєднання України до Декларації відкритості парламенту, підкреслила важливість парламентської реформи в Україні: «Ініціатива «Відкритий парламент» завдяки потужній роботі учасників досягнула вже перших результатів, зокрема у ВРУ було виділено спеціалізовані місця для роботи запитувачів з інформацією, в картку законопроекту на веб-сайті ВРУ додано новий розділ «Проходження», розроблено механізм та готуються до опублікування тексти депутатських звернень і відповідей на них на офіційному веб-сайті Парламенту, а також найближчим часом планується запуск Порталу відкритих даних ВРУ, де інформація про народних депутатів, законопроекти, фінансові та адміністративні дані буде оприлюднена в повному обсязі та у машиночитному форматі».

 

Доповнюючи один одного, ці два стратегічні документи (доповідь і дорожня карта, підготовлені Європейським парламентом, та План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту, розроблений українськими організаціями моніторингу парламентської діяльності за підтримки ПРООН в Україні) визначають напрям реформи парламенту і засоби співпраці між депутатами, Апаратом ВРУ та організаціями моніторингу парламентської діяльності.

 

У ході експертних панельних дискусій представники українських організацій моніторингу парламентської діяльності (ОПОРА, ЧЕСНО, Transparency International Україна, Ейдос, Інститут медіа права) поділилися своїм баченням того, як доповідь і дорожня карта Місії Європарламенту та План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту підсилюють один одного і доповнюють запропоновані рекомендації.

 

«Довіра до українського парламенту з боку суспільства буде вищою, коли законодавча гілка влади працюватиме в прозорий, підзвітний та відкритий спосіб. Інструменти громадського контролю, якими користуватимуться не лише експерти та аналітики, а і виборці, стимулюватимуть громадян бути більш свідомими під час делегування владних повноважень, а політиків – відповідальними за свої дії», – сказала Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА».

 

Об'єднавши представників громадянського суспільства , депутатів та Апарат ВРУ, конференція стала тим дискусійним майданчиком, на базі якого буде вироблений подальший план дій для громадянського суспільства щодо визначення першочергових кроків по інституціональній реформі українського парламенту.

 

Переглянути історію, розвазану в твітах, можна тут.